На перший
погляд здається, що віолончель і контрабас не відрізняються: майже однакова
форма, однакова кількість струн. Тим не менш, це два самостійних інструменту, які
розрізняються по конструкції, розмірам, прийомам гри.
Віолончель - інструмент категорії "струнні смичкові". Її
використовують для сольної гри, звучить віолончель в складі оркестру, і в
квартеті струнних. Діапазон звучання віолончелі: до великої октави - ля
четвертої октави. З цієї причини ноти для цього інструменту записуються в
декількох ключах (басовому, альтовому і скрипковому).
Принцип гри на віолончелі, включаючи виконання штрихів, такий же, як на
скрипці. Але через те, що віолончель більше за розміром, грати на ній
складніше. Прийоми гри на віолончелі включають піццикато і флажолети. Грають на
віолончелі сидячи і за допомогою смичка.
Контрабас теж входить в число струнних смичкових і є найбільшим представником
цього «сімейства» (до двох метрів) і найнижчим за звучанням. Контрабас
використовують в симфонічному оркестрі, в камерних ансамблях, в джазі.
Контрабас звучить в діапазоні мі контроктави - соль першої октави. У нього
низьке, густе звучання, яке робить його легко впізнаваним. Контрабас рідко використовують
для сольної гри, хоча деякі музиканти спеціалізуються на соло на контрабасі.
Для контрабаса використовують прийоми гри і штрихи, як на скрипці, але його
розміри обмежують можливості гри. Наприклад, на ньому важко грати гами і
скачки, зате цікаво звучить піццикато. Якщо на контрабасі грають в стилі
рокабіллі і сайкобілі, то використовується техніка слепа. Грають на контрабасі
стоячи, смичком або пальцями.
Якщо ви хочете почати навчатися грі на одному з цих інструментів, вибирайте,
виходячи з особистих переваг, звучання і стилю музики, який вам до душі.
Порадьтеся з педагогом по грі на струнних смичкових, послухайте, як звучить
кожен інструмент. Так ви зрозумієте, який інструмент вас приваблює. Також
вибирайте інструмент, виходячи з стилю музики, в якому ви плануєте грати.
